Мінчанин Любомир Клепач розводить у столичній квартирі черв’яків, які переробляють органічні відходи у корисне добриво.

Таким чином, еколог, який керує «Органік школою», не тільки зменшує обсяг побутового сміття, а й робить вклад у розвиток органічного сільського господарства, передає Ecoidea.by.

Як зазначає Любомир Клепач, для облаштування домашньої міні-ферми з виробництва органічного добрива нічого особливого не треба. «У нас в квартирі взимку з’являється кілька п’ятилітрових відер, в які ми скидаємо овочеві очистки, залишки їжі та чаю, листя і гілочки кімнатних рослин – все, що може гнити, — ділиться досвідом мінчанин. — Зверху насипаємо невеликий шар грунту або біогумусу з черв’яками – і процес пішов».

Головне – розуміти природу черв’яків та підтримувати певні умови в ємності, де вони живуть, продовжує фахівець.

«Кімнатна температура 16-25 градусів за Цельсієм, вологість 70-80 % і нейтральна кислотність – три умови, при яких орачі – дощові каліфорнійські черв’яки адаптовані білоруськими вченими до наших умов — працюють справно, — пояснює еколог. – З верхнього земляного шару, який прикриває гниючу органіку і не дозволяє утворюватись неприємному запаху і розводитись комахам, черв’яки проникають всередину, сантиметр за сантиметром з’їдаючи вміст відер і залишаючи після себе біогумус — добриво, яке можна використовувати для підживлення рослин вдома і на дачі».

Кількість з’їдених відходів і швидкість перетворення органіки в добриво залежать від умов і кількості запущених черв’яків, наголошує Любомир Клепач, зауважуючи, що «його» черв’яки з одним відром справляються приблизно за півтора місяці.

За словами еколога, білоруські орачі, які здатні переробляти всі види гною, можуть вирішити проблему з відходами на великих тваринницьких фермах. «Це особливо актуально для Білорусі, яка планує ввести в експлуатацію кілька нових стотисячників! – наголошує фахівець. — Сьогодні в багатьох регіонах сільгосппідприємства не знають, як позбутися «зайвих» відходів, що, на жаль, нерідко призводить до несанкціонованого складування гною – такі випадки неодноразово фіксувалися на інтернет-ресурсі Watercontrol.by».

Білоруські орачі дають можливість аграріям отримати з непотрібних відходів цінне добриво, підкреслює Любомир Клепач.

«З появою в господарстві біогумусу легше переходити до органічного землеробства, в якому неприпустимо використовувати синтетичні мінеральні добрива, — говорить еколог. – До того ж таке добриво завжди можна продати».

Переробляти органічні відходи у доходи вирішив розташований у селищі Комарово Мядельського району філіал Вілейського державного коледжу.

До реалізацій ініціативи «Сприяння місцевому розвитку шляхом створення демонстраційного майданчика з утилізації відходів тваринництва на базі навчального господарства Вілейського державного коледжу» у рамках проекту ЄС/ПРООН долучився Центр екологічних рішень.

Навчальне господарство тримає ферму великої рогатої худоби, на якій за останні кілька років нагромадилося більше тисячі тонн гною. Щоб вивезти його на поля (у господарстві їх 300 гектарів), потрібні чималі фінансові кошти і техніка, яких немає.

Експериментальний майданчик по вермікомпостуванню (вермикомпост – те ж, що біогумус) облаштували у закинутій будівлі.

У приміщеннях, де у купах гною працюють черв’яки, фахівці підтримують необхідний режим у будь-яку пору року. Білоруські орачі бояться протягів.

Експеримент дозволив коледжу зменшити кількість гною і отримувати безкоштовні органічні добрива. «Наразі наше господарство має намір вирощувати органічну продукцію і перебуває в процесі сертифікації за міжнародними стандартами, – розповідає завідувач філією Вілейського державного коледжу Михайло Ігнатенко. – Тому добриво з цього майданчика плануємо використовувати для власної присадибної ділянки».

Передбачається, що досвід філії Вілейського державного коледжу буде поширений в інших регіонах країни.

ecotown.com.ua